З другого розділу книги ми дізнаємося, що Річард Талер вважає себе першовідкривачем нового закону економіки, якому він дав назву "ефект володіння". Суть цього закону, на думку Талера, полягає в тому, що людина цінує одну й ту саму річ по-різному, залежно від того, належить ця річ їй на цей момент чи ні. Якщо річ є власністю людини, то вона цінується нею вище, порівняно з тією ситуацією, коли вона їй не належить.

На доказ існування "ефекту володіння" Талер наводить кілька прикладів із життя. Наприклад, він розповідає про власника деякої кількості пляшок вина, які їхній власник може продати по 100 доларів, але не продає. Натомість, воліє сам час від часу насолоджуватися своїм вином. Цей наявний у нього запас вина він купив давно ще за старими цінами - по 10 доларів. Сьогодні у нього також є можливість купувати подібне вино по 100 доларів за пляшку. Але він поки ще не купував таке вино за цією ціною.

Таку поведінку власника вина Талер називає дивною, такою, що не відповідає тому, що стверджує дійсна економічна теорія. На думку Талера, якщо існуюча економічна теорія правильна, то людина, яка цінує пляшку вина в 100 доларів, повинна з легкістю купувати і продавати такі пляшки вина по 100 доларів. Причому, вона має робити це не зупиняючись (постійно купувати по 100 доларів і продавати по 100 доларів). А оскільки вона цього не робить, значить, каже Талер, на людину впливає "ефект володіння".

Тобто людина не продає пляшку вина за сто доларів, бо для неї цінність 100-долларової пляшки вина, якою вона володіє, вища за "рівноцінну" цінність тих 100 доларів, якими вона поки що не володіє, але які вона може отримати під час продажу цієї пляшки вина. А не купує він нову пляшку вина за 100 доларів, тому що наявні в нього 100 доларів, бо він ними володіє, він цінує вище, ніж "рівноцінну" пляшку вина вартістю 100 доларів, якою він поки що не володіє.

Саме такий аналіз і такі висновки Талер називає науковими. Однак, нічого наукового тут немає. Усе, що тут присутнє, це нерозуміння економічних законів. 

Але якщо Талер помиляється, тоді як усе ж економічна теорія може пояснити таку поведінку власника пляшок вина? Тобто який вигляд мав би мати економічний аналіз Талера описаної ним ситуації, якби він скористався для такого аналізу економічною теорією, а не винаходив квадратне колесо.

Тож у чому помиляється Талер, як насправді економічна теорія пояснює поведінку власника 100 доларових пляшок вина:

1️⃣ Талер помиляється, вважаючи, що люди обмінюються однаковими цінностями. Усе якраз навпаки - людина віддає якесь наявне в неї благо в обмін на щось інше тільки тоді, коли наявне в неї благо вона цінує менше за те, що отримує натомість.

Тому, якщо Талер вважає, що людина цінує однаково наявну в неї пляшку вина і сто доларів, які має потенційний покупець, то Талеру не варто було дивуватися, що обмін (купівля-продаж) між цими двома людьми не відбувається.

Відсутність такого обміну, в даному випадку, повністю відповідає економічній теорії. Інакше кажучи, коли Талер заявив, що людина цінує однаково свою пляшку вина і 100 доларів потенційного покупця, то Талеру слід було просто зробити висновок, що обмін (купівля-продаж) у цьому разі неможливий, і не дивуватися з того, що обміну не відбувається.

2️⃣ Талер помиляється, що одна й та сама пляшка вина цінується людиною однаково за будь-яких обставин. Насправді, у міру насолоди вином - у міру того, як пляшок вина у людини стає дедалі менше і менше, то - відповідно до закону граничної цінності - цінність однієї пляшки вина для цієї людини постійно зростає.

Тож якщо людина раніше вважала пляшку наявного в неї вина ціннішою за 100 доларів, які мав потенційний покупець, то в міру скорочення в неї кількості пляшок, кожна з тих пляшок вина, які в неї залишилися, ставала для неї дедалі ціннішою, порівняно зі ста доларами потенційного покупця.

Отже, Талеру не варто було дивуватися, що людина не продає своє вино, і не варто було винаходити цьому якесь нове пояснення. Обґрунтування такій поведінці власника вина давно вже міститься в економічній теорії у вигляді закону граничної цінності (граничної корисності). Треба тільки з цією економічною теорією ознайомитися.

3️⃣ Даремно Талер дивується, також і тому, що людина не купує такі самі пляшки вина за 100 доларів. Причина цього криється, зокрема, в тому, що наявні у неї долари людина має намір витрачати не тільки для купівлі вина, а й для купівлі великої різноманітності інших благ.

І якщо людина не витрачає гроші на вино, значить, якісь інші потреби у неї в більшому пріоритеті. Усе це також давно описано економічною теорією, зокрема, за допомогою такої категорії, як шкала суб'єктивних переваг. Тобто і в цьому випадку Талеру слід було просто ознайомитися з економічною теорією, а не винаходити квадратне колесо.

Отже, поведінка власника вина (дивна на думку Талера, але природна з погляду економічної теорії) повністю пояснюється економічною теорією, розробленою Австрійською економічною школою (АЕШ). Але, можливо, винайдений Талером "ефект володіння" є кращою або хоча б рівноправною заміною законам економічної теорії АЕШ?

Ні, не є. Бо "ефект володіння" не пояснює те, чому люди взагалі чимось обмінюються, чому вони віддають те, чим володіють? Зокрема, згідно з "ефектом володіння", винайденим Талером, власник пляшок вина з наведеного в цьому розділі книжки прикладу ніколи і нізащо не продасть і не купить жодної пляшки вина за 100 доларів. А що якщо все-таки продасть або купить? Чи зможе "ефект володіння" Талера пояснити такий акт обміну? Ні, не зможе!

А ось економічна теорія АЕШ у змозі пояснити, чому власник вина його не продає і не купує, а також чому, за яких умов і скільки пляшок він обов'язково свого вина продасть або купить. На жаль, Талер наполегливо замовчує існування економічної теорії АЕШ, яка коректно описує економічну діяльність людей. Замість цього він чомусь продовжує наполегливо винаходити квадратне колесо, яке ніколи нікуди не покотиться, тому що котитися воно не може за визначенням.

Як доказ існування винайденого ним "ефекту володіння", Талер наводить тут й інші приклади. Але всі вони страждають від тих самих суперечностей і нелогічності, які ми розібрали в прикладі з власником пляшок вина. І поведінка людей у всіх цих прикладах також може бути повністю пояснена законами економічної теорії АЕШ.

✔️Висновок: у цьому (другому) розділі своєї книги Річард Талер формулює "закон економіки", який він називає "ефектом володіння". Однак наш аналіз показує, що законом економіки це називати не можна. "Ефект володіння" - це просто антинаукова спроба Талера хоч якось пояснити поведінку людини в окремо взятій ситуації. Шамани стародавніх народів застосовували приблизно такий самий підхід для пояснення устрою світу.

Незважаючи на явну антинауковість розглянутих нами розділів книги Річарда Талера, ми продовжимо її аналіз. Раптом у наступних розділах книги Талер усе-таки винайде якийсь економічний закон, який можна буде використовувати як корисний елемент економічної теорії.

Далі буде...

🎓 Також не забувайте підписуватись на канал директора першого в Україні інституту Австрійської школи економіки.