Институт свободной экономики
info@freeeconomy.institute
7 ноября 2024 г.
У чому помилявся Карл Маркс? (#3)
Автор Михаил Чернышев

Карл Маркс "Капітал" (#3)

У чому помилявся Карл Маркс? Майже у всьому!

Приклад #3:

Уся економічна теорія Маркса заснована на впевненості в тому, що обмін здійснюється тільки тими товарами (або тими співвідношеннями кількості товарів), які рівні у чомусь такому, що є їхнім внутрішнім змістом. Пізніше він назвав цей внутрішній зміст товарів їхньою вартістю.

Оскільки вся теорія Маркса будується на цьому твердженні, то якщо раптом виявиться, що Маркс неправий у цьому наріжному камені своєї теорії, і обмін чи не обмін товарів насправді залежить від чогось іншого, це буде черговим свідченням того, що економічна теорія, викладена у “Капіталі” Маркса, не визначає реально існуючу економіку і тому не є економічної теорією.

Тому давайте подивимося, як Маркс дійшов висновку, що товари обмінюються, виходячи з рівності чогось внутрішньо їм властивого.

Цитата:

«…Відомий товар, наприклад один квартер пшениці, обмінюється на х чобітної вакси, або на шовк, або на z золота тощо, одним словом - на інші товари в різних пропорціях. Отже, пшениця має не одну єдину, а багато мінових цін.

Але оскільки і х чобітної вакси, і у шовку, і z золота тощо складають мінову вартість квартера пшениці, то x чобітної вакси, y шовку, z золота тощо повинні бути міновими цінами, здатними заміщувати один одного , або рівновеликими. Звідси випливає, по-перше, що різні мінові вартості одного і того самого товару виражають щось однакове і, по-друге, що мінова вартість взагалі може бути лише способом висловлювання, лише “формою прояву” якогось відмінного від неї змісту…»

Як бачимо, на думку Маркса, товари обмінюються на основі рівності чогось внутрішньо їм властивого, виходячи з того, що певні кількості всіх товарів взаємозамінні в обміні. Він прямо говорить про це ось у цьому реченні (з наведеної вище цитати): «…Але оскільки і х чобітної вакси, і у шовку, і z золота тощо складають мінову вартість квартера пшениці, то х чобітної вакси, у шовку, z золота тощо повинні бути міновими цінами, ЗДАТНИМИ ЗАМІЩУВАТИ ОДИН ОДНОГО, або рівновеликими ... »

Проте, проблема Маркса полягає у тому, що всі товари з наведеного ним списку у реальній економіці (у реальному житті) зовсім не обов'язково здатні заміщувати один одного. У реальному житті, коли власник пшениці готовий поміняти її на шовк і на чобітну ваксу, а власники шовку та чобітної вакси готові поміняти свої товари на пшеницю, ми часто спостерігатимемо ситуацію, коли власник шовку і власник чобітної ваксине будуть готові обмінятися своїми товарами один з одним. 

У той час як, на думку Маркса (виходячи з його умови взаємозамінності товарів), вони просто зобов'язані здійснити такий обмін. Що випливає із ще однієї цитати Маркса: «...Один сорт товарів так само хороший [для обміну на нього], як і інший, якщо рівні їхні мінові вартості. Між речами, що мають рівні мінові вартості, не існує жодної різниці...»

При бажанні у формулу Маркса можна підставити й інші товари, на певні кількості яких буде готовий поміняти пшеницю її власник. Але тоді ми у більшості випадків виявимо, що власники цих товарів не тільки не мають бажання обмінюватися один з одним своїми товарами в зазначеній власником пшениці пропорції, але вони не готові обмінюватися своїми товарами навіть із власником пшениці.

Таким чином очевидно, що у наведеній Марксом формулі товари не є взаємозамінними (якщо ми розглядаємо реальне, а не вигадане життя). А отже, слідуючи логіці самого Маркса, оскільки товари насправді не взаємозамінні, то в товарах немає чогось такого спільного і рівного, що змушувало б власників цих товарів обмінюватися один з одним, причому в заздалегідь заданій кимось або чимось пропорції.

Інакше кажучи, не існує жодних підстав стверджувати, що обмін товарами відбувається на підставі чогось рівного, що в них закладено. Принаймні, своїм вищенаведеним дослідженням Маркс не довів, а швидше навпаки спростував подібний погляд на обмін товарами.

А це означає, що не існує наріжного каменю, на якому Маркс намагався побудувати свою економічну теорію. Отже, немає і самої економічної теорії Маркса. У тому сенсі, що "Капітал" Маркса визначає все, що завгодно, але не ті закономірності, які існують у реальній економіці. Тому "Капітал" Маркса слід називати не економічною теорією, а неправильною економічною теорією.

Далі буде...

PS.

Очевидно, було б набагато простіше показати помилки Маркса, посилаючись на правильну економічну теорію, яка стверджує, що при обміні товарами відбувається обмін нерівними цінностями – кожна сторона обміну суб'єктивно вважає, що в процесі обміну вона розлучається з тим, що цінує менше, а натомість отримує те, що цінує більше.

Однак, в даній публікації нам здалося цікавим показати, що навіть у тому випадку, якщо слідувати аналітичному підходу до суті обміну товарами, який використовував сам Маркс, то абсолютно неможливо дійти висновку про якусь рівність в обміні, якщо свідомо не підмінювати висновок, який логічно випливає з проведеного дослідження, свідомо хибним висновком, який дуже потрібний самому "досліднику".


🎓 Також не забувайте підписуватись на канал директора першого в Україні інституту Австрійської школи економіки.

Больше по теме Теория социализма в интернет-магазине