Що економічна наука думає з приводу цієї популярної книги? #6

«Чому нації занепадають?», Робінсон та Аджемоглу. Глава 1: Так близько - і так по-різному.

Розробити ідею, відкрити бізнес, отримати кредит.

У цій частині книги автори наводять дві причини того, чому рівень життя людей у США набагато вищий за рівень життя людей у Мексиці. 

1️⃣ У США патенти на свої винаходи, на відміну від Мексики, мають змогу отримати (потім продати їх або побудувати на їхній основі свій бізнес) усі винахідники, а не тільки ті, що багатші.

2️⃣ Порівняно з Мексикою, у США набагато більше банків і вища конкуренція між ними, банківська система має менший ступінь монополізації. Тому в США вартість кредитів набагато нижча, і вони доступні для всіх винахідників, які бажають відкрити власний бізнес.

Висновок, який роблять із цього автори книжки: у США хороша, а в Мексиці погана держава, тому підприємництво у США (завдяки гарній державі) процвітає, а в Мексиці (через погану державу) перебуває в занепаді.

Але наскільки мають рацію автори книги, які роблять такий висновок?

Перш за все, автори тут суперечать самі собі. Уже тому їхній висновок не може відповідати дійсності. Протиріччя це полягає ось у чому. Першою причиною успішності економіки США автори називають наявність монополій. Зокрема, монополій на право використовувати винаходи. А другою причиною успішності економіки США вони називають відсутність монополій. Зокрема, монополій у банківському секторі.

Цікаво, як у авторів книжки виходить, що монополії для економічного зростання одночасно і корисні, і шкідливі? Це те саме, як пояснювати гарний врожай в одній місцевості достатньою кількістю опадів, а гарний врожай в іншій місцевості недостатньою кількістю опадів. 

З економічної науки (і просто здорового глузду) нам відомо, що будь-яка монополія (що представляє собою штучне обмеження або ускладнення державою входу на ринок усім охочим) завдає шкоди економічному зростанню. А патенти і банківські ліцензії якраз є таким державним інструментом - інструментом заборон і обмежень.

Тому патенти, а також банківські та інші державні ліцензії завжди гальмують економічне зростання, тобто зростання рівня життя людей. Ці закономірності детально вивчені й викладені в численних працях учених, що спеціалізуються на економічній теорії та науці про людську діяльність. 

Якщо говорити конкретно про патенти, то є глибокою помилкою, що патенти створюють стимули для винахідників і тим самим прискорюють економічне зростання. Насправді ж за відсутності патентного "захисту" винахідників вони не перестануть винаходити. Адже за відсутності патентного "захисту" у них збережуться ті ж самі стимули, які рухають ними сьогодні - жага творчості, пізнання, визнання, різноманітні можливості монетизації результатів своєї діяльності. Навіть сьогодні левова частина доходів від творчих, інженерних і наукових результатів надходить їхнім авторам не від патентів, а якраз тими каналами, за якими вони отримували свій дохід за відсутності патентного законодавства.

Що стосується сьогоднішніх доходів від патентів, то, насправді, їх отримують не автори інновацій, а той, хто купує або "краде" в них їхні розробки. Але це було б ще півбіди. Тому що головна проблема тут полягає в тому, що нові власники патентів використовують їх або для того, щоб стати монополістом у виробництві нового продукту, або для того, щоб залишитися монополістом у виробництві свого старого продукту шляхом блокування виходу на ринок продукту, патентом на який вони зараз володіють. Усе це, природно, призводить до гальмування економічного зростання і зростання рівня життя людей.

Що стосується нібито "відсутності монополізму" в банківській системі США. Річ у тім, що банківська система будь-якої держави є монополією - державною монополією. Ви не можете просто взяти й відкрити свій банк. Для цього вам необхідно отримати дозвіл від держави - державну ліцензію. А отримавши ліцензію, ви не можете організувати роботу свого банку так, як вважаєте за потрібне.

Держава зобов'язує вас (називає ваш банк) працювати в суворій відповідності до встановлених нею правил. Тобто ваш банк буде просто ще одним гвинтиком у монопольній банківській системі держави. Простіше кажучи, у будь-якій державі і вхід у банківську систему, і перебування в цій системі суворо обмежується і ускладнюється державою. А це і є монополія. 

Те саме стосується і відкриття бізнесу. Ви не можете просто взяти і відкрити бізнес без дозволу держави. Навіть коли ви його відкриєте, ваш бізнес у своїй діяльності буде постійно стикатися із заборонами й обмеженнями з боку держави.

Показово, що автори назвали цю частину книги "Розробити ідею, відкрити бізнес, отримати кредит". І наводячи різні історичні факти (насправді, обрані абсолютно довільно) автори хотіли показати, що держава в Мексиці гальмує й ускладнює всі ці процеси (процеси розроблення ідеї, започаткування бізнесу й отримання кредиту), а держава в США всім цим процесам сприяє. Але, як ми щойно з'ясували, це не так. 

По-перше, що стосується розроблення ідей. Держава не може сприяти або заважати розробці ідей. Ідеї виникають у голові людини, куди держава поки що, на щастя, прямого доступу не має, Тож із розробкою ідей у Мексиці та США справа йде приблизно однаково. А те, що мексиканці-винахідники реалізують свої ідеї не в Мексиці, а в США, це вже питання не розробки ідеї, а питання її реалізації. 

По-друге, що стосується реалізації ідеї. Тут все, що може держава, - це тільки заважати реалізації ідеї. Вона не може реалізації ідеї сприяти. Оскільки все, що може робити та робить держава (будь-яка), - це перешкоджати людській діяльності (забороняти й обмежувати).

Так, для реалізації розробленої ідеї необхідно відкрити бізнес і отримати кредит. Але, як ми щойно з'ясували, будь-яка держава ускладнює відкриття бізнесу, а не спрощує його. Якщо немає держави, ви просто починаєте вести бізнес. Якщо ж держава є, ви не можете просто почати бізнес.

Перш ніж ви його почнете, ви маєте витратити певну кількість сил, часу та ресурсів, щоб виконати певний перелік вимог державної бюрократії. А в низці випадків діяльність, яка вас цікавить, може бути державою повністю заборонена (заборонена тільки вам і таким як ви або взагалі всім). Далі в процесі роботи вашого бізнесу, держава (будь-яка) буде не тільки змушувати вас витрачати певну частину ваших сил, часу і ресурсів не на бізнес діяльність, а на виконання її бюрократичних приписів, але ще й буде щомісяця примусово позбавляти ваш бізнес через оподаткування великої частини необхідних вашому бізнесу ресурсів. 

По-третє, що стосується отримання кредитів. Кредити будуть по-справжньому дешевими тільки тоді, коли населення буде багатим. Коли в людей буде багато заощаджень. Тоді вони зможуть зберігати свої заощадження в банках, а банки видаватимуть їх бізнесу як кредити.

Другою умовою дешевизни кредитів є конкуренція між банками, тобто коли банків багато і вони незалежні. Іншими словами, кредити будуть дешевими, коли не буде штучних обмежень на створення і функціонування банків. Але як ви, напевно, вже здогадалися, держава (будь-яка) у всіх цих питаннях завжди тільки й робить, що вставляє бізнесу (як чинному, так і потенційному) палиці в колеса. Держава робить населення біднішим шляхом оподаткування й регулювання діяльності банків робить їх залежними від своєї монопольної політики, що призводить до скорочення кількості банків.

Як наслідок, у населення менше заощаджень, а в банківській системі менше конкуренції. Тобто все, що робить держава - не дозволяє знижуватися вартості кредитів.

Важливо розуміти, що ми тут не маємо наміру сперечатися з авторами книжки і можемо навіть повірити їм на слово, що в США умови відкриття бізнесу та отримання кредитів відрізняються від таких умов у Мексиці на краще. Ми тут просто хочемо вказати на те, що кращі умови в США (для бізнесу і, зокрема, для інноваторів) існують не внаслідок того, що держава в США допомагає людям з відкриттям бізнесу та отриманням кредитів, тоді як держава в Мексиці людям у всьому цьому навмисно заважає.

Насправді, кращі умови в США, порівняно з Мексикою, існують через те, що держава США шкодить людям менше, ніж держава Мексики. Тобто держава в США просто вставляє менше палиць у колеса під час відкриття бізнесу, зокрема, банківського. Але вона все одно вставляє палиці в колеса бізнесу, а не змащує їх. Просто в США воно, образно кажучи, палиці вставляє не такі великі і не так часто, як це відбувається в Мексиці.

Після всього сказаного вище стає зрозумілим, у чому помиляються автори книги у своїх висновках (неважливо, навмисно вони це роблять чи не навмисно).

✔️ Помиляються вони в тому, що люди в північній країні живуть багатше, а в південній бідніше, нібито тому, що в північній країні, на відміну від південної, було створено корисну для людей державу. Насправді, сіверянам просто пощастило з тим, що вампір, який присмоктався до їхніх вен, усе ніяк не може вирости до розміру вампіра, який присмоктався до вен південців. І погодьтеся, що було б великою помилкою стверджувати, що з вампіром на шиї жити краще, ніж без вампіра. Хоча саме в цьому нас намагаються переконати автори книжки.

Далі буде...

🎓 Також не забувайте підписуватись на канал директора першого в Україні інституту Австрійської школи економіки.