Для автора книги каталізатором для початку роботи над "поведінковою економікою" був описаний ним у цій книзі випадок. В університеті, в якому він працював викладачем, усі інші викладачі оцінювали успішність студентів за п'ятибальною системою. Але він у якийсь момент вирішив оцінювати успішність своїх студентів за 100-бальною системою.

Студенти вважали таку систему оцінювання незвичною, тому висловлювали своє невдоволення. Воно було настільки відвертим, що Талер вирішив знову змінити свою систему оцінювання. Але замість того, щоб повернутися до загальноприйнятої в університеті системи, він запровадив 137 бальну систему. Це знизило градус невдоволення студентів.

З усього цього Талер зробив висновок, що люди нераціональні (нерозумні), а отже, економічна теорія, яка розглядає людину як homo economicus, докорінно хибна. Талер вирішив, що економічній теорії слід розглядати людину не як homo economicus (як економічну людину), а як все-таки як homo sapiens (як розумну людину). Для цього, на думку Талера, має бути створена нова економічна теорія - "Поведінкова економіка".

Як можна помітити, передумови Талера для створення поведінкової економіки насправді показують цілковиту безглуздість цієї ідеї, а тому жодним чином не доводять її необхідність, оскільки вони сповнені суперечностей і хибних тверджень.

Перш за все, немає нічого нераціонального в тому, що студенти відчували незручність і висловлювали невдоволення запровадженою Талером системою оцінювання, що відрізнялася від загальноприйнятої та вже звичної студентам системи оцінювання.

Якщо поведінку когось і можна в цій ситуації назвати нераціональною, то це поведінку самого Талера, коли він відмовою від загальноприйнятої системи оцінювання марно ускладнив навчання своїм студентами.

Крім того, якщо люди, на думку Талера, нераціональні, то чому раптом ми повинні вважати, що дослідження Талера, як людини нераціональної, в галузі поведінкової економіки є раціональними? Чому ми повинні вважати раціональними твердження нераціональної людини про те, що поведінкова економіка - це наука?

Впадає в око так само й те, що називаючи людей нераціональними, тобто нерозумними, він критикує економічну теорію за те, що вона не розглядає людей як homo sapiens (як людей розумних). Очевидно, що подібне суперечливе і безглузде твердження не може слугувати приводом не тільки для розроблення нової економічної теорії, а й узагалі приводом для будь-яких дій. Однак саме це суперечливе (нелогічне) твердження приводить Талера до думки, що наявна економічна теорія має бути замінена новою економічною теорією (наприклад, поведінковою економікою).

Нелогічний вигляд має також і те, що Талер називає непрощенною помилкою те, що наявна економічна теорія аналізує людину як homo economicus, і водночас із цим Талер говорить про те, що правильна економічна теорія (поведінкова економіка) має будуватися на фундаменті моделі людини як homo economicus.

Іншими словами, на думку Талера, використання моделі homo economicus є серйозною помилкою економістів, але водночас правильну економічну теорію, на думку Талера, варто будувати саме на моделі homo economicus, тобто якраз на цій серйозній помилці. 

Виходить, що Талер уже в першому розділі своєї книжки, присвяченій поведінковій економіці, визнає, що поведінкова економіка побудована на помилковій моделі людини, тобто вона (поведінкова економіка) є економічною теорією, яка не відповідає дійсності.

Тобто виходить, що Талер визнає, що поведінкова економіка не є економічною теорією - не є економічною наукою.

Проте є в цьому першому розділі книги Талера і позитивний момент. Це його твердження, що економічна теорія не може будуватися на моделі, яка описує людину як homo economicus.

Однак цей позитивний момент повністю нівелюється твердженням Талера, що на сьогоднішній момент не існує економічної теорії, яка використовувала б для опису людини якусь іншу модель. Але правда полягає в тому, що така економічна теорія існує. Це економічна теорія Австрійської економічної школи.

Вона побудована на моделі, яка розглядає людину не як homo economicus (економічну людину), а як homo agents (людину, що діє). Очевидно, що Талеру мало сенс братися за розвиток нової економічної теорії, тільки якби він продемонстрував неспроможність моделі homo agents, так само як він продемонстрував неспроможність моделі homo economicus. Однак про існування моделі homo agents і про австрійську економічну теорію він тут навіть не згадує (принаймні не згадує в цьому першому розділі своєї книги).

Висновок: у першому розділі своєї книжки Річард Талер зробив спробу обґрунтувати необхідність розроблення нової економічної теорії та натякнув, на яких принципах вона має бути побудована. Однак, проаналізувавши зроблені автором книги твердження і наведені ним приклади, ми доходимо висновку, що Річард Талер не зміг довести правильність своєї позиції.

Ба більше, все сказане ним у цьому розділі переконує нас у протилежному, у тому, що зміст наступних розділів книги міститиме не правильну економічну теорію, а щось таке, що точно не буде економічною наукою.

Проте ми продовжимо аналіз книги Річарда Талера. Не виключено, що йому просто не вдалося написання першого розділу книжки і тому ми його неправильно зрозуміли, а в усіх наступних розділах книжки буде справжнісінька економічна наука.

Далі  буде...

🎓 Також не забувайте підписуватись на канал директора першого в Україні інституту Австрійської школи економіки.