Що економічна наука думає з приводу цієї популярної книги? #18
Що економічна наука думає з приводу цієї популярної книги? #18 (Критичний розбір книги)
«Чому нації занепадають?», Робінсон та Аджемоглу. Розділ 4: Вантаж історії: невеликі відмінності та точки перелому
Світ, який створила чума.
У цій частині книги автори намагаються пояснити перехід деяких країн Європи від екстрактивних інститутів до інклюзивних. Вони вказують на бубонну чуму, як на причину такого переходу.
Однак уважне прочитання того, що пишуть автори, виявляє, що автори знову намагаються видати бажане за дійсне. Створюється таке відчуття, що автори потребували пояснення причини переходу від екстрактивних інституцій до інклюзивних і не знайшли нічого кращого, ніж взяти для цього будь-яку причину, яка представляє собою досить яскраву та емоційну картинку.
Для їхньої книги яскрава картинка важливіша за реальну причину, оскільки книга являє собою не науковий, а розважальний твір - клаптикову ковдру, що складається з безлічі яскравих історичних історій.
Але, незважаючи на обрану ними емоційну картинку бубонної чуми (як причину зміни інститутів), автори продовжують самі собі суперечити і, по суті, неявно визнають, що бубонна чума не була причиною переходу від екстрактивних інститутів до інклюзивних.
Щоб побачити це, достатньо звернути увагу на ці дві цитати:
💬"... "Чорна смерть" - це яскравий приклад історичної "точки перелому": важливої події або збігу обставин, що руйнує існуючий економічний і політичний порядок..."
💬"...Точка перелому подібна до двосічного меча, удар якого може різко повернути траєкторію розвитку країни як в один, так і в інший бік..."
Таким чином, по суті, ця частина книги складається з двох художніх ліній, що йдуть паралельно. З одного боку, автори постійно повторюють те, що саме бубонна чума є тією точкою перелому, коли екстрактивні інститути в європейських країнах стали замінюватися інклюзивними інститутами. Цю точку зору вони підкріплюють описом низки історичних подій.
З іншого боку, автори весь час говорять про те, що екстрактивні інститути можуть замінитися інклюзивними, а можуть і не замінитися. Цю точку зору вони також підкріплюють описом низки історичних подій.
Таким чином, усе, що можна винести після прочитання цієї частини книги, це приблизно такий погляд авторів на історію Європи:
🤯 Бубонна чума була причиною переходу країн Європи від екстрактивних інститутів до інклюзивних, але це не точно, тому що в одних країнах після бубонної чуми екстрактивні інститути втратили свою силу і були замінені інклюзивними інститутами, а в інших країнах екстрактивні інститути після бубонної чуми, навпаки, посилилися, і перехід до інклюзивних інститутів у цих країнах не відбувся.
Треба сказати, що автори все-таки роблять слабку спробу пояснити чому в деяких країнах відбувся перехід до інклюзивних інститутів. Вони пишуть:
💬"...Феодальні повинності скорочувалися, ... став формуватися інклюзивний ринок праці, а отже, почали зростати й заробітки селян..."
А ось те, що в інших країнах цього переходу не відбулося, вони пояснюють так:
💬"...східноєвропейські землевласники поступово, крок за кроком посилювали контроль над робочою силою. Згодом цей процес назвуть "другим виданням" кріпацтва..."
Тобто бубонна чума була в усіх країнах, але перехід до інклюзивних інститутів спостерігався не в усіх країнах. Чому тоді автори пояснюють перехід до інклюзивних інститутів бубонною чумою? Яким чином вони встановили взаємозв'язок зміни інститутів і бубонної чуми?
У цей же період у Європі відбувалося безліч інших історичних подій. Чому б не сказати, що саме якісь із них (а не бубонна чума) в деяких країнах були причиною зміни екстрактивних інститутів на інклюзивні, бо саме в цих країнах відбулися ці історичні події)?
Слід зазначити, що ми не стверджуємо, що зміна інститутів не відбулася через бубонну чуму. (Знати б ще, що з себе ці інститути являють і чим відрізняються). Але поки що з того, що пишуть тут автори книги, цього ми не бачимо. Написане авторами, навпаки, радше доводить протилежне - що тут немає причинно-наслідкового зв'язку. У будь-якому разі, автори нам цього зв'язку не продемонстрували.
Що ж все-таки було причиною переходу країн Європи від екстрактивних до інклюзивних інститутів? Авторам це, судячи з усього, не відомо. Але оскільки вони хотіли назвати хоч якусь причину, то не знайшли нічого кращого, ніж назвати як причиною перше, що спало їм на думку і мало художню привабливість.
До речі, а як же бути з тією позицією авторів, що будь-які інститути створює держава (точніше, еліта, яка має політичну владу)? У попередніх частинах книги автори переконували своїх читачів, що все залежить від бажання можновладців. Захочуть мати екстрактивні інститути - створять екстрактивні. Захочуть мати інклюзивні інститути - створять інклюзивні. Крім того, автори переконували нас, що еліта завжди зацікавлена в екстрактивних інститутах. І раптом у цьому розділі автори все це забувають і починають пошук причини зміни інститутів у природних явищах.
Загалом, автори поки продовжують "плутатися у свідченнях". Але треба віддати їм належне, що в цій частині книги вони нарешті спробували (майже як представники науки) послатися на причинно-наслідкові зв'язки того феномена, якому присвячена їхня книга. Погано тільки, що ніякого причинно-наслідкового зв'язку вони нам тут продемонструвати так і не змогли. Можливо, це в них вийде пізніше?
✔️ Отже, автори досі не пояснили своїм читачам, про що вони пишуть. Що таке інклюзивні та екстрактивні інститути? Що конкретно вони з себе представляють? Тому що пояснення авторів (інклюзивні - це ті, які хороші, а екстрактивні - це ті, які погані) нічого конкретного нам не говорить, нічого не пояснює.
Крім того, хочеться сподіватися, що автори далі в книжці не дійдуть того висновку, який тут явно напрошується (якщо послідовно дотримуватися логічного ланцюжка їхніх аргументів). Адже якщо бубонна чума, на думку авторів, була причиною розвитку економіки і зростання добробуту людей, то для того, щоб шляхом процвітання пішли й інші країни (яким поки що з цим не пощастило), для них слід теж організувати щось жахливе, здатне знищити половину населення цих країн.
Далі буде...
the most popular