Володимир Поперешнюк на своїй сторінці Facebook порушив питання міфу про корисність і безальтернативність державної освіти. Володимир порівняв приватну і державну системи освіти. Порівняння вийшло далеко не на користь останньої. У відповідь на пост Володимира з'явилася стаття заступника головного редактора dsnews.ua, редактора відділу «Економіка» Alexey Shevnin.

✔️Цікаво (але не дивно), що у спробі захистити державну освіту Олексій, навпаки, ще раз підтвердив слова Володимира про те, що сучасна державна система освіти є неякісною, непотрібною та навіть шкідливою. Бо не можна назвати якісною, корисною та нешкідливою систему освіти, яка видає на виході редакторів відділу «Економіка», які міркують про економіку в такий спосіб.

У статті Олексія з позицій економічної науки можна критикувати буквально кожен абзац. Не знаю, чи вистачило б у мене на це сил і часу. Тож сьогодні вкажу тільки пару його економічних помилок, а решту розберу, можливо, наступного разу.

💬Так, Олексій пише:

«...Конкуренція – це добре. Але конкуренція між дорослим боксером і шестирічним хлопчиком хоча б і за рівних правил у рингу – не дасть жодного шансу останньому «проявити свої таланти»...»

Що тут можна сказати?

1️⃣По-перше, незрозуміло, до чого тут бокс і професійний спорт узагалі. Мета професійного спорту – виявити найсильнішого. Що хоче запропонувати Олексій? Оголосити всіх спортсменів рівними один одному в спорті і, як наслідок, припинити спортивні змагання? 

Тоді Олексій має відкрито сказати, що це не конкуренція винна, а це він хотів би всім заборонити проявляти свої таланти.«Не треба нам талантів, нехай усі будуть однаково бездарними!» 

І взагалі, невже подібний аргумент про боксерів – це той аргумент, який повинен був би пред'явити економіст і редактор відділу «Економіка» як доказ економічної неефективності конкуренції в освіті?

2️⃣По-друге, метою конкуренції в економіці є «виявлення» найкращого, з точки зору споживачів, виробника товарів і послуг. Аби споживачі мали змогу отримувати товари та послуги найвищої якості за якомога нижчою ціною. А що пропонує Олексій? Пропонує заборонити «висовуватися» найкращим, усіх вирівняти за найгіршим рівнем якості та ціни, і приректи людей (споживачів товарів і послуг) на стагнацію зростання їхнього добробуту?

❓ Просто цікаво, що це за економічна теорія така, якою керується Олексій, і яка каже йому, що доступність для людей якісних товарів за низькою ціною – це погано, і з цим неодмінно треба боротися.

💬Потім Олексій пише:

«...Можливо, у житті не все так чорно-біло, але з великою ймовірністю діти, чиї батьки не зможуть оплатити їм хоча б середню освіту, просто не здобудуть її і не розкриють свій потенціал...»

Тут до Олексія виникає таке запитання: чому, на його думку, у батьків не вистачить грошей саме на освіту дітей? Тобто на їжу, одяг, житло, розваги та навіть на масу шкідливих звичок грошей вистачає, а ось саме на освіту – ні. 

Або ж Олексій має на увазі, що грошей на освіту не вистачає, бо держава через оподаткування забирає в батьків половину того, що вони заробляють. Тоді не забираймо гроші в батьків, і грошей на освіту вистачить.

І Олексій, як економіст, мав би розуміти: приватна освіта сьогодні в Україні дорога не тому, що приватна освіта обов'язково має бути дорогою, а тому, що «безкоштовна» (а насправді платна й дуже дорога) неякісна державна освіта сьогодні не пускає в цей сектор економіки доступну всім якісну приватну освіту. Не пускає не тільки своєю умовною безоплатністю, а й шляхом прямих державних заборон і державного регулювання цієї діяльності.

💬 І останнє на сьогодні. Олексій пише:

«...лібератаріанці ж вважають свій рецепт найкращим не тільки для себе, а й для всього суспільства...»

Тут я, нарешті, з Олексієм можу погодитися. Та тільки Олексій замовчує одну важливу деталь. Усе, чого хочуть лібертаріанці, це щоб їм ніхто не заважав і не забороняв користуватися їхнім рецептом. Вони не примушують жити за своїм рецептом тих, хто з ними не згоден.

✔️Тож якщо лібертаріанці помиляються (а вони не помиляються), вони покарають тільки самі себе. А ось опоненти лібертаріанства (і Олексій серед них) вважають цілком нормальним насильно примушувати всіх людей жити за їхнім рецептом – зокрема, і тих, хто з ними явно не згоден. 

❗️Водночас, якщо Олексій і його однодумці помиляються (а вони помиляються), то покарані за ці помилки і помилки будуть усі – зокрема, і ті, кого Олексій і його однодумці насильно змушують слідувати своєму рецепту.

І хто після цього бажає людям зла – лібертаріанці чи анти-лібертаріанці?

Далі буде…

🎓 Також не забувайте підписуватись на канал директора першого в Україні інституту Австрійської школи економіки.